Молодіжні роздуми про піст

Pist  Якщо ти ще досі не пізнав себе та не змінив спосіб свого мислення, то у цей час Посту тобі на Богослужіннях постійно нагадують: "Ісуса розіп'яли за твої гріхи". Замислись! Якщо поставив собі мету вдосконалюватися, то аналізуй, наскільки ти її реалізовуєш. Учасники УМХ діляться своїми настановами на Великий піст, роздумами, на які їх наштовхує цей час.

 

 

Час плідної праці в духовному вимірі

MArichka KobykПочався Великодній піст. Час, у якому більше задумуюся над шляхом мого життя та його корективами. Насамперед, це час духовних зусиль, вправлянь, праці над собою в духовному вимірі. Піст необхідний для більшого самозаглиблення у молитві, щоб відшукати саме те джерело Божої Благодаті, з якого ми черпаємо сили для здійснення всіх добрих справ та вчинків. Бо без Бога усе буде пустим. Також це період переусвідомлення свого життя, різних промахів і падінь, щоб відкрити серце, «прибрати в ньому», «винести сміття» і приготувати його для запрошеного найдорожчого гостя - Господа нашого Ісуса Христа. І цю зустріч я в особливий спосіб переживаю, відчуваю радість під час Воскресіння Господнього.

Під час посту у церковній традиції проводиться Хресна дорога. Для мене вона – переживання тяжких мук Ісуса Христа за наші гріхи. Хресна дорога мені асоціюється з власним життям. Я свідомо розумію, що прийнявши колись хрещення, освятивши своє тіло, ціле своє життя маю берегти цю святість шляхом власного прикладу Христа. Нести свій повсякденний хрест у житті деколи дуже важко: я часто падаю, безмірно грішу.

Нелегко ж встати під тягарем свого власного хреста. Але усвідомлюю, що його мені допомагає нести Христос, як тоді, на Голгофу, і що я ніколи не йду сама... Це дає надію, віру і силу вставати та щасливо йти кам'янистою стежиною з Христом. Я вірю, фінішною точкою призначення буде місце розп'яття моїх гріхів на Голгофі, на власному хресті.

Діалог між Я і я

 _copy_copy_copy_copy_copy_copyУ відблиску запалених свічок, під час молитов Хресної дороги вдивляюся у Розп'яття. Бачу знесиленого Ісуса, «увінчаного» терновим вінком.., довгий шлях принижень, зневаг, образ.., тягар важкого хреста і жодного нарікання!

- Невже це все заради мене?.. – боюся запитати себе.

- Так! Ісус проходить цей тернистий шлях і помирає, щоб дарувати спасіння мені. Мені і Тобі!

- Ми слабкі?

- Так!

- Немічні?

- Так!

- Сплячі, відсталі?

- Так... Яка ж безмежна незбагненна любов Ісуса!

- Ісусе, що я можу подарувати Тобі?..

- «Господи, сподоби мене любити Тебе всією моєю душею, всіма моїми мислями, творити усюди волю Твою!"

Змінитися може кожний

 _copy_copy_copy_copyПіст для мене є періодом, коли я замислююся над життям, звичками, ставленням до ближніх... Тобто час, коли я намагаюся розставити пріоритети. Також, це можливість духовно зрости (Великопосні реколекції), примиритися з усіма, спроба пройти шлях Ісуса на Голгофу і перейнятися не тільки своїми проблемами, а й побачити труднощі ближніх. Христос був невинно засуджений тільки за наші провини. Він впевнено і рішуче ніс усі гріхи кожного з нас на собі. А ми... чим платимо взамін??? Жорстокістю, ненавистю, гордістю, скупістю та заздрістю. Це час єднання людини з людиною, людини з Богом.

Також, у Великопосному часі маємо можливість ще і ще раз пройтися хресним шляхом Христа, так званою Хресною дорогою. Кожна із чотирнадцяти стацій змушує побачити щось нове і глибоке в нашому житті. Кожна зупинка подає добрий приклад для нас. Вона є школою любові, бо вчить більше віддавати, ніж брати.

Емоції під час Хресної дороги і справді ні з чим незрівнянні та особливі. Роздумуючи над цим тернистим шляхом, мене проймає дивне відчуття, якого я не можу описати. А ще незрозумілим є те, що воно приходить не завжди, а якщо вже приходить, то щоразу іншим. Це і страх, і співчуття, і жаль, і невимовний сором. Після пережиття таких емоції чудово пишуться вірші:

Боже, благаю, прости

Мої нерозумні діяння,

Дорогу мою освіти

Ранковим промінням світання.

Жити, хотіти спасіння,

І твердо до Тебе іти,

а не пробувать Твоє терпіння.

Боже, молю, не забудь

Про мене малого й слабкого,

Вкажи мені істинну путь,

Дай почути Твоє Святе Слово.

Господи, чесно кажу,

Що любити, як Ти, я не вмію,

Все нечисте і зле полишу,

І плекатиму в серці надію.

І наостанок: якою б не була людина, піст може її змінити, ця мала частина року має властивість реально показувати їхнє життя, їхні гріхи та на їхні падіння.

Тому щиро бажаю усім-усім християнам провести ці сорок днів у молитві та роздумах над собою.

Роздмухати жар серця, щоб усі могли зігрітися

Часто в побуті ми живемо механічно, як роботи: встав, вмився, пішов на роботу, попрацював, повернувсяZenyk
додому, поїв, пішов спати. Дні летять за днями, тижні за тижнями, роки за роками. А чи займаємося ми тим, що треба, чи розвиваємо свої таланти, якими наділив нас усіх Господь, чи зуміли їх розпізнати? Чи зближуємося ми з Богом? Набуваємо ми нових навиків? Чи йдемо за покликом серця? Багато непростих питань виникає, коли роздумую над хресною дорогою Господа, Бога і Спаса нашого Ісуса.

Перебуваємо у часі Великого посту. Пригадую: одного разу запропонував дівчині цукерку, а вона мені: "Зараз піст". Але хіба піст на цукерки? Коли ж ми сумуємо, то чи правдиво постимо? Адже й самі погано почуваємось, й інших засмучуємо. "Що з тобою?" – "Та нічого, то я пощу". Такий піст дивує, відлякує насторожує.

Господь говорить голодному свій хліб віддати, щоб він зрадів, підкріпився, наситити душу пригніченого - які актуальні тепер ці слова. Скільки у нас людей голодних фізично? Обмаль. Але скільки людей сьогодні з пригніченою душею, у депресії, у смутку, у надмірній зажуреності? Та їх безліч: на кожному кроці зустрічаю бідних, обдертих до гола з радості та веселості. На обличчі - страждання, смуток, незадоволеність, туга, біль, печаль...

Якщо у нас усмішка на обличчі, якщо підтримуємо один одного добрим словом, якщо радіємо від зустрічі з людиною, хочемо розвеселити її, розважити, тоді ми постимо так, як хоче Господь.

У піст намагаюся багато молитися. Роздумую над силою молитви. Ось які асоціації в мене виникають. Мандруючи горами, відпочиваючи біля ватри, готуючи їжу, часто залишається тліюче вугілля. Підклавши спочатку трохи дрібного хмизу, вдається роздмухати та розпалити, відновити силу вогню та знову розвести вогнище.

Людина, молячись, непомітно роздмухує в собі жар вогню, жар любові, в якому згоряють сумніви, переживання, непотрібні спогади. Її душа наповнюється світлом, теплом і радістю. Треба дбати, щоб полум'я ніколи не згасло, і щоб не тільки ми, але й інші люди могли погрітися теплом душі.

Піст – генеральне прибирання території нашої душі

 _copyУявіть собі, що ви щодня ходите на роботу через парк. Ви, звичайно, завжди зранку поспішаєте, бо вам о 08:30 год вже потрібно бути у визначеному місці. А ще треба здати речі в гардероб. По дорозі обов'язково забігти до бібліотеки. Адже о 18:00 год, коли повертатиметесь додому, вона вже буде зачинена. Якщо ж не віддасте книжку сьогодні, то ваше прізвище запишуть до "чорного" списку. Ой, а ви ще й не доробили вчорашню роботу. Вам би варто було сьогодні взагалі о 08:00год прийти. Окрім цього, обіцяли мамі подзвонити зранку. А-а-а, ви сьогодні маєте на вечірку піти. Там ж усі зберуться. А ще...

Ми говорили про парк. Той парк, який починає пахнути весною, де вже висохла вода на лавочках, і ваші улюблені доріжки. Ви ще колись гуляли отією вузенькою закрученою стежечкою з мамою. Вона ж завжди так смішно сердилася, що ваші маленькі ніжки тягне на якісь найбільш непрохідні стежки. Ой, а перше побачення... з тепер уже вашим чоловіком. Ви навіть вибрали своє дерево. До речі, дали йому ім'я!.. Як же ви його назвали?.. шва... штрим... чи то не на "ш" воно починалося?.. слод... снуд...світел...???

А чому забули? Бо з'явились інші справи, важливіші за якесь там дерево і якісь там стежки. І кожного ранку ви пробігаєте через цей парк, мимоволі вдихнувши його цілюще повітря, не помітивши його краси, не зауваживши людей, які в ньому стають радіснішими, не побачивши, що ваша з мамою стежинка вже поросла тереном.

Піст - це час, коли Бог мені каже: «Зупинись! Подивись на цей парк, зазирни до своєї душі, не поспішаючи, обійди кожен метр цієї місцини, знайди стежки, які поросли тереном, і прибери їх. Відмовся ти від тієї вечірки. Візьми дорогу тобі людину, заведи до того парку. Згадай, що ви назвали те дерево «Любов».

Час посту - це шанс віднайти в собі, у тому своєму парку щось нове, хороше, чого я ніколи і не помічала. Це можливість побачити там сміття, не пробігти повз, а зупинитися і прибрати його.

Отже, піст – генеральне прибирання території нашої душі, після якого там повинно залишитися якнайменше сміття. Має бути помітнішою краса. А ще повинно з'явитися щось нове, таке гарне і хороше, щоб усі оточуючі захотіли прогулюватися у вашому парку щодня. 

***

 _copy_copy
На Хресну дорогу я ступаю,
Щоб збагнути страждання Бога,
І дрібні сльози проливаю,
Бо нелегкою є ця дорога.

Нелегко нести гріхи світу

Ісусові під тягарем хреста

Серед насмішок, злоби й гніту,

Де панує страх, нечистота.

Господь смиренно і тихо ступає
Без осуду, проклять і нарікань,
На чорну землю піт Свій проливає,
Він безліч переніс за нас страждань.

Важко збагнути Його жертву,

Його любов до кожного із нас.

Він дарує живу віру – не мертву.

Лише б відкритися ми знайшли час!

Великий піст – велике свято

 Для мене піст має важливе значення на шляху пізнання та вдосконалення. Це один зі способів наближення людини до Творця. Кожен із нас сформулював певні намірення протягом цього періоду.

Особисто я у час Великого посту маю намір навчитися радіти кожній хвилі життя, бути вдячним за все, що відбувається навколо мене, любити Творця в собі та ближніх, незалежно від умов та обставин.

Знаходжу науку у словах Ісуса: "А як постите, то не будьте сумні, як оті лицеміри: вони бо зміняють обличчя свої, щоб бачили люди, що постять вони" (Мт. 6, 16-18). Піст, на мою думку, означає певну відмову від людського для одержання божественного, тобто укріплення у Любові. "Царство Боже всередині вас" (Лк. 17, 21). Потрібно усвідомити, що стан радості, щастя і любові не повинні залежати від зовнішніх речей та обставин.

Ми маємо можливість звертатися до Творця через могутнє знаряддя, яким Він нас нагородив – нашу душу. А радість і любов, які нас наповнюють при єднанні з нашим Творцем, мають безмірно більший сенс та силу змінити нас, ніж будь-які світські насолоди, слова чи проблеми.

Щира вдячність - це випромінювання творчої енергії. Таким чином, є потреба навчитися вдячності за все, що відбувається. Треба в усьому бачити промисел Божий. Отже, вдячність – це ще один з тих вузьких шляхів, що єднають творіння з Творцем. І найголовніше - навчитися любити Бога, ближнього і себе. Любити – це не завжди означає казати «я тебе (себе) люблю». Оскільки любов - це швидше стан серця, душі, думки. Це зміст, а не форма. Найкраще все відображено в заповіді Ісуса "Люби Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією твоєю душею і всією силою твоєю і всією думкою твоєю, а ближнього твого, як себе самого" (Лк. 10, 27).

Нам потрібно зрозуміти, що ми перш за все діти Творця Нашого, і виконувати настанови Ісуса: "Отож, будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий" (Мт 5, 48)."Будьте ж милосердні, як і Отець ваш милосердний!" (Лк. 6:31-36).

Якщо виконуватимемо заповіді Ісуса, які відкривають нам волю Творця, то піст станедля нас не випробуванням, а святом.

Бажаю всім любові, радості, миру!

Христос зі мною щодня! Треба навчитися Його бачити
 _copy_copy_copy_copy_copy_copy_copy

Вважаю, що у ці дні маємо постити не лише тілесно, але й духовно. Наша душа повинна відчути, що перебуває в часі Великого посту. "Піст на те встановлений, щоб полегшити християнам діло покаяння", - писав засновник організації "Українська молодь – Христові"митрополит Андрей Шептицький. Піст є для мене дорогою роздумів над собою та над своїми гріхами,шляхом очищення душі. Щоб коли пройду цю стежину, я змогла з'єднатися з воскреслим Христом у Пресвятій Євхаристії усім своїм єством. Звичайно ж, невід'ємним елементом Великого посту є Хресна дорога. Під час якої хоча б на краплинку намагаюся відчути та уявити ті болі, які терпів Ісус протягом шляху, сповненого страждань і принижень.

Переходячи від стації до стації, я віднаходжу терплячого Христа. Переді мною постають картини із мого життя, у яких Він явно присутній.

Відчути страждання Ісуса вповні

Zoja Franchuk Під час Хресної дороги уявляю, як усе це відбувається, якою вона довгою та стражденною була для Ісуса, принизливою та важкою!.. Його тіло кровоточило, але думав про мене, коли кожна частина Його тіла боліла, і кожен крок був схожий на кілометр... Діва Марія, яка бачить як її Син, якого вона сповивала, годувала, обіймала, виховувала зараз весь у крові та страшних ранах, під загальне знущання людей несе важкий хрест на гору, де Його і розіпнуть..., її єдиного Сина! Це жахлива картина, дуже жорстока та тяжка...

Дякую Мелу Гібсону, що він нічого не прикрашав, а доволі реалістично висвітлив ці події у фільмі "Страсті Христові". Напевно, щоб люди не применшували тих страждань для нашого спасіння!

Роздумами про піст ділилися члени організації ЛМГО "Українська молодь - Христові", кандидати та симпатики організації

(с) Українська молодь - Христові 

Коментарі
Коментарі відсутні
Додати коментар
Будь ласка, увійдіть на сайт під власним логіном для додавання коментарів
Рейтинги
Рейтинг доступний лише для користувачів.

Будь ласка, увійдіть під власним логіном або зареєструйтеся для голосування.

Немає даних для оцінки.
Авторизація
Логін

Пароль



Ще не зареєстровані?

 РЕЄСТРАЦІЯ 


Забули пароль?

 ВІДНОВИТИ 
Останні статті
- Управа 2011-2012
- Управа 2010-2011
- «УМХ»івці батьки та діти зустрілися на родинній вечірці від «УМХ»
- Політична комунікація як елемент демократії
- День пам’яті та примирення – найкращий спосіб вшанування жертв
Календар УМХ
Facebook
Опитування
Чи виконує організація УМХ свої цілі

Так. Повністю!!
Так. Повністю!!
20% [1 Голос]

Так. Але можна багато що покращити.
Так. Але можна багато що покращити.
20% [1 Голос]

Не дуже. Але є надія на краще.
Не дуже. Але є надія на краще.
60% [3 Голосів]

На жаль, ні ...
На жаль, ні ...
0% [0 Голосів]

Голосів: 5
Для участі в опитуваннях Ви повинні увійти або зареєструватися
Розпочато: 08/04/2009 16:28
Завершено: 29/11/2010 21:21
INSERT command denied to user '244432_phpfusion'@'185.176.43.51' for table 'fusion_online'
Зараз на сайті
- Гостей: 0

- Користувачів: 0

- Всього користувачів: 36,920
- Новий користувач: excomudhhoki
Завантажено за 0.10 сек. 623,938 унікальних відвідувачів